Бегонія

БегоніяСімейство бегонієвих. Батьківщиною більш
ніж 1000 видів цього єдиного в сімействі
роду є Середня та Південна Америка,
а також Південно-Східна Азіяде їх можна зустріти в субтропічних і тропічних районах. Назва роду Бегонія (Begonia) походить від прізвища великого аматора і збирача рослини М. Бегона, що жив в 17 столітті в Санто-Домінго.

Завезена перша бегонія приблизно в 1700 р. Ця кімнатна рослина з дивно гарними листками дуже швидко привернуло увагу аматорів і була широко поширене в багатьох країнах. Спочатку культивували листяно-декоративні види бегонії, пізніше захопилися бегонією вічноквітучою і останнім часом – бульбовими бегоніями.

У садівництві бегонії ділять на 3 основні групи: листяно-декоративні, кущові і бульбові.

Листяно-Декоративні бегонії можна розділити на два типи або дві сортогрупи: королівські бегонії – з невеликою кількістю великих листів із широкими яскравими смугами по темній основі й гібриди бегонії діадеми – часто із багаточисельними невеликими або середньої велечини зазубреними по краю або вирізаними листями, у забарвленні яких переважають рожеві, зеленуваті та сріблисті тони. У кімнатних умовах гібриди бегонії діадеми більш витривалі, ніж королівські бегонії. Розмножується живцюванням верхівок пагонів або вирощування з насінь.

Кущові бегонії утворюють короткі або досить високі стебла з малими або великими, як правило, яскравим листям різної форми. Більшість кущових бегоній утворюють пухкі багатоквіткові грона на вертикальних або спрямованих під кутом суцвіттях. Квітки можуть бути великі або дрібні, рожеві або білі. Легко розмножуються живцюванням верхівок пагонів або частинками листя, часто – розподілом стебла. Для додання правильної форми рослину навесні обрізають або прищипують і пересаджують.

Бульбові бегонії виділені в окрему групу, що складається із багаточисельних сортів. Це низькорослі трав’янисті рослини із соковитим зеленим або біло-рожевим стеблом, великими гарними листами, великими яскравими махровими, напівмахровими або немахровими одиночними квітками. Цвітуть бегонії цієї групи довго, майже все літо і осінь. При додатковому запиленні бегонія бульбова добре давати насіння, котрихв 1 грамі міститься від 80 до 120 тисяч. Рослина вимагає спокою протягом 2-3 місяців, під час якого бульби перебувають у прохолодному, темному, сухому приміщенні. Розмножуються насіннями, дуже рідко – розподілом бульб.

Догляд за бегоніями

Місце розташування: яскраве розсіяне світло, особливо в період цвітіння. Культивувати можна при південній, південно-західній, західній і східній експозиції. Від полуденного сонця варто ховати, щоб листи не втратили забарвлення, не вигоріли і не дістали опіків.

бегонія королівськаТемпература: оптимальна температура влітку – 20-22°С, взимку 16-18°С. Температура в приміщенні взимку не повинна бути нижче 15°С. Бегонія не любить протягів і не любить перестановки з місця на місце.

Полив: у період росту з весни до осені тримайте земляну грудку в горщику злегка вологою, але не заливайте рослину. Поливайте в міру підсихання верхнього шару ґрунту. Узимку поливи небагато скоротите. При надмірному поливі уражається борошнистою росою.

Вологість повітря: бегонія невимоглива до вологості повітря. Але в жаркі дні слід обприскувати повітря навколо рослини, але не саму рослину.

Підгодівля: у період росту та цвітіння 3-4 рази на місяць рідким добривом для кімнатних рослин. В осінньо-зимовий період підгодовуйте 1 раз на місяць повним мінеральним добривом.

Пересадження: щорічно після цвітіння, або перед початком періоду росту в лютому — березні. Земляна суміш повинна бути живильною, трохи грубуватою, переважно листяна земля в суміші з перегноєм, торфом і річковим піском; ph ґрунту – 5,8-6,5. Для дренажу на дно горщика покладіть шар керамзиту або битих черепків.

Розмноження: бегонії – недовговічні рослини. Вимагають поновлення (омолодження) із черешків або вирощування з насіння. Легко розмножуються частинками листків, часто – діленням стебла. Бульбові бегонії – поділом бульби (але рідко).

бегонія вічноквітучаЧерешки укореняються в легкому субстраті при температурі 20-23°; можна вкорінювати листя деяких бегоній і в посудинах з водою.

Королівські бегонії розмножують частинами листків: листок розрізають на трикутні шматочки так, щоб у кожному була жилка; шматочки розсаджують у каганці, встромляючи в пісок нижнім краєм.

Насіння бегонії дуже дрібне, схоже на спори папороті. У лютому-березні їх висівають у плошки із просіяною та пропареною листяною землею. Засипати землею не треба — насіння обережно придавлюють зверху, а плошку прикривають склом. Полив тільки нижній. Сходи з’являються через 10-14 днів.

Особливі вимоги: бульбова бегонія після відцвітання поступово переходить у стан спокою. У цей час поливи скорочують, рослину переміжають під стелаж. Через 1-1,5 місяця відмирає надземна частина. Після закінчення 1,5-2 тижнів бульби виймають із землі і кладуться на зберігання в ящик з піском. Зберігають при температурі 12-14°С, пісок періодично злегка воложать. У січні бульби викладають на стелаж у таку ж ґрунтову суміш, як і для посадки. Оптимальна температура для проростання — 20-22°С. Потім бегонію висаджують в 13-сантиметрові горщики, у яких вона і зацвітає.

Шкідники: вражається нематодами (здуття на коріннях), довгоносиками. На бульбових бегоніях часто з’являється неправдива борошниста роса.

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s

%d такие блоггеры, как: