Мандарин

Мандарин, Мандаринове дерево, фотоЦитрус сітчастий (Citrus reticulata)
один з видів вічнозелених цитрусів,
що належать до ботанічного сімейства
рутових і підродині помаранчевих;
в останні десятиліття серед творців
зимових садів користується не меншою
популярністю, ніж лимон. Батьківщина мандаринового дерева– північна частина сучасної Індії, де дотепер зустрічаються дикоростучі види. В Індії вони стали культурною рослиною за кілька тисячоліть до нашої ери. Однієї з Європейських країн, де вперше з’явилися мандарини, стала Італія, куди деревце в діжці завіз в 1840 році торговець Мішель Текор. Що стосується сучасної назви цієї рослини, то існує кілька версій. Мандаринами називали багатих сановників у феодальному Китаї. У ті далекі часи тільки багаті люди могли дозволити собі мати в садах це дерево. Також відомо, що острів Маврикій в Індійському океані раніше звався Мандарин. Припускають, що від назви цього острова і походить назва рослини.

Мандарин вирощують не тільки як декоративно-листяну культуру, але і як плодову рослину. Найбільше мандаринів вирощується в Азії – приблизно 2/3 світового виробництва. Найбільшими виробниками мандаринів у світі є Китай (7,2 млн. т) і Японія (1,5-1,7 млн. т). Основними виробниками мандаринів у Європі є Іспанія (1,7 млн. т) і Італія (505 тис. т). На чорноморському узбережжі Кавказу поширені в основному сорти і форми, що належать до японської групи.

На Кавказі мандарини збирають, коли шкірочка ще злегка зеленувата, жовтогарячими вони стають при зберіганні. Процес збирання плодів – трудомістке заняття, тому що плоди доводиться не обривати, а зрізати садовими ножицями. Якщо плоди зірвати, то вони згодом погано зберігаються. Тому при зніманні плодоніжки плоду зрізують над самою подушечкою, щоб не залишалося вістря, здатне зашкодити інші плоди.

Плоди мандарина – прекрасний дієтичний продукт і знайшли своє застосування в медицині. У них утримуються цукор, органічні кислоти, білки, жири, клітковина, каротин, мінеральні солі, особливо багато калію, що робить їх корисними кардіологічним хворим. З лікувальною метою використовують свіжу м’якоть, свіжоприготовлений сік. Шкірка плодів містить велику кількість ефірного масла. Настої і відвари зі шкірки мандаринів застосовують при кашлі, у якості відхаркувального засобу. Дуже корисні мандарини і при шлунково-кишкових захворюваннях, особливо при схильності до розладів кишечнику. Їх застосовують при нудоті і для поліпшення травлення. Зовнішнє застосування соку допомагає в боротьбі із грибковими захворюваннями шкіри.

Плоди мандарину

Мандарин являє собою невелике вічнозелене плодове дерево висотою до 2-3 м. Зовні деревця мандарина схожі на лимон, лишень листки в них злегка притуплені на верхівці. У них белі квітки, котрі можуть самозапилятись, маленькі, с ніжним ароматом, зібрані в грони. Пізніше на їхньому місці утворюються опукло-сплюснені або злегка грушоподібні плоди, жовті, жовтогарячі або помаранчево-червоні. Шкірка плода злегка відділяється від м’якоті, яка, у свою чергу, легко розділяється на часточки. М’якоть багата цукрами ( до 7,4%), вітамінами C і Р. Одна з особливостей мандарина як фрукта – відсутність або зовсім мала кількість кісточок, а також це найбільш скоростиглий із усіх кімнатних цитрусових.

У мандарина спостерігається дві хвилі росту: перша – наприкінці березня – у квітні, друга – улітку, у середині серпня. Більш значний весняний приріст. Урожай формується на другому прирості попереднього року, і лише невелика частина – на першому прирості поточного року.

Дозволити цвісти можна лише трьох-чотирирічній рослині, та і то, коли вона в гарному стані. Не варто залишати багато зав’язей на молодому дереві, що ще не зміцніло. Плоди можуть благополучно сформуватися і визріти, але сама рослина постраждає, буде довго хворіти, а то і зовсім загине. Нормальний розвиток одного плода в кімнатних умовах здатне забезпечити не менш 10-15 зрілих листків, інакше дерево виснажується, що негативно позначається на кількості і якості врожаю.

Для вирощування в кімнатних умовах і мініатюрних зимових садах підходять карликові сорти ранньостиглих мандаринів. Сюди можна віднести всі різновиди Васі: Коване-Васі, Міхо-Васі, Міагава-Васі, Окітцу-Васі. Це низькорослі представники сімейства цитрусових, висота яких у природніх умовах не перевищує 1 м, у будинку виростають до 40-50 см. Сорти Васі мають невеликі, тонкі яскраво-зелені листки, одиночні білі квітки, що залишаються на деревах не тільки в період цвітіння навесні, але і протягом всього року. Врожай з такого деревця одержують восени, середня вага плодів – 50-70 г. Плодоносити починають на першому році життя, рідше на другому. Багато садівників віддають перевагу саме Васі, тому що плоди дерева протягом декількох місяців залишаються на галузях.

Мандарин Уншіу, або безнасінний (Citrus unshiu) – вічнозелене дерево або чагарник, широко розповсюджене на Чорноморському узбережжі Кавказу, досягає висоти у відкритому ґрунті 2,5-3,5 м, а при культурі в горщиках – 1 – 1,5 м. Має кулясту крону. Гілці злегка пониклі, без колючок, із гладкою ясно-зеленою корою. Листки темно-зелені, шкірясті, еластичні, овально-подовжені. Квіти білі невеликі, сидять групами по 2-5 шт., іноді запашні. Плоди за формою опукло-приплющені, з легко відстаючою шкіркою часточками, що вільно поділяються.

квіти мандарина

Клементин, плоди якого є одними з найсолодщих і соковитих серед усіх сортів мандарина, являє собою гібрид мандарина і апельсина-королька. Доросле дерево не має шипів, висота не перевищує 1,5 м. У клементина темно-зелені листки, білі квіти, зібрані в грони по 4-5 бутона, із приємним ароматом. В умовах зимового саду рослина цвіте навесні, плодоносити починає на 3-й рік. Врожайність такого дерева досить висока, хоча самі плоди з яскраво-жовтогарячим забарвленням дрібні, середня вага їх досягає 70 г. Рослина тіньовитривала, у приміщенні контейнер із цим сортом можна помістити в притінку.

Мандарин широко використовується в селекції як материнська форма, що передає потомству морозостійкість і ранньоспілість, насамперед його схрещують із апельсином. Крім того, серед гібридів відомі: танжело – гібрид мандарина і грейпфрута; тангор – мандарин і апельсин; цитрандарин – мандарин і понцирус трифоліата; каламондин, або цитрофортунела – гібрид мандарина і кумквата.

Догляд за манадриновим деревом

Місце розташування

Мандарин – світлолюбива рослина, при нестачі освітлення стає сильно пригніченою, втрачає листя і може загинути. Найкраще йому підходять південно-східні, південні і південно-західні вікна. Але в самий жаркі полуденні години у літні місяці рослину слід злегка притіняти щоб уникнути опіків на листках. У літній період його можна розташувати на балконі, не варто виставляти відразу на сонце, до яскравого освітлення привчають поступово. Спочатку рослину краще розташувати в тіні або півтіні, і тільки через якийсь час переносять на сонячне місце.

Особливо для мандаринового деревця небезпечний осінньо-зимовий період, коли низький рівень освітлення збільшується коротким світловим днем. У цих умовах рослині потрібне додаткове підсвічування. Освітленість близько 2000 лк на рівні крони протягом 10-12 годин допоможе закласти бутони для рясного цвітіння.

Температура утримування мандаринового дерева

У закритих приміщеннях мандарин слід вирощувати при температурі не нижче 16-18°C, це оптимальна температура для розвитку бутонів та цвітіння. Більш висока температура (особливо вище 25-30 градусів), викликає надмірне опадання квіток. Однак дворазове скидання певної частини зав’язі вважається нормальним: перший раз – після опадання пелюсток, а другий – коли зелені плоди досягнуться розміру горішка ліщини.

Рослину на літо слід виносити на балкон, терасу або в інші захищені від вітру місця. Деревце не повинно переносити різких перепадів температур. З настанням холодних ночей, перед поверненням рослини в кімнату, його треба протягом 10 днів поступово привчати до кімнатних умов (наприклад заносити додому тільки на ніч).

Мандарини мають виражений період спокою, коли рослина припиняє свій ріст. У цей період для них необхідно знизити температуру до 10-14°C. Більш високі температури, особливо в комбінації з низьким рівнем освітлення, негативно діють на цитрус, приносячи їм серйозні порушення росту і розвитку. Відсутність холодної зимівлі може призвести до того, що рослина не заплодоносить.

В областях з м’яким кліматом, мандарини саджають на свіжому повітрі у відкритий ґрунт. Це найменш примхлива цитрусова культура, що витримує короткочасне зниження температури до -8°C.

Полив мандарину

З весни до осені мандарин поливають регулярно і рясно, обов’язково теплою вистояною або дощовою водою, повністю промочуючи земляну грудку. Головне – земля не повинна сильно пересихати, але і не бути постійно мокрою. Взимку не можна допускати скупчування води в горщику, тому що це приводить до загнивання коріння і скиданню листків. Але якщо рослина утримується в теплому приміщенні, то взимку його доводиться поливати іноді частіше, чим влітку.

Вологість повітря

Велике значення має часте обприскування крони рослин. Воно підвищує вологість повітря, насичуючи його парами, і тим самим зменшує випар води листками. Якщо мандарин вже дорослий і листя досягли значних розмірів, частіше протирайте їх вологою ганчірочкою або м’якою губкою. Влітку корисно рослину обмивати під душем – це стимулює ріст цитрусу.

У період спокою, при перебуванні мандарину в прохолодних приміщеннях, рослину не обприскують. Але якщо деревце взимку знаходиться в опалювальному приміщенні, то необхідно створити різними методами навколо рослини підвищену вологість повітря.

Підгодівля

Оскільки рослини витрачають на ріст і особливе плодоносіння дуже багато живильних речовин, їх необхідно регулярно підгодовувати в період активної вегетації кожні 10-14 днів. Бажано побільше підгодовувати органікою, а хімічні добрива тільки чергувати з органічними. Можна придбати спеціальне добриво для цитрусових.

Пересадження

Молоді деревця до 3-4 років пересаджують щорічно, надалі один раз в 3-4 роки. Пересадження бажано робити навесні, перед початком росту, зберігаючи покрив землі на коріннях, тому що цитрусові погано переносять цю операцію. Якщо вирощувати рослини в горщиках значних розмірів, можна обмежитися заміною поверхневого шару землі. При пересадженні мандарину не можна заглиблювати кореневу шийку – це може призвести до ушкодження кори й викликати грибкову інфекцію.

Мандарин, як і всі цитрусові дуже вимогливий до ґрунту: він повинен бути легким, дуже живильним, водо- і повітропроникним. Суміш складається із дернової й листової землі, перегною, торфу й піску в рівних пропорціях. Або використовують готовий субстрат для цитрусових. У міру збільшення розмірів рослини ґрунтова суміш повинна ставати усе більш важкою, у ній повинна збільшуватися частка дернової землі.

Горщики при посадці й пересадженню не повинні бути більшими, тому що при надлишку незасвоєної коріннями землі рослина може загинути від закисання ґрунту. На дно горщика встановлюють гарний дренаж для того, щоб земляний покрив не перезволожився.

Розмноження мандаринів

Мандарини розмножуються повітряними відростками, щепленням і насіннями. Метод живцювання до даного виду не застосовують, тому що вони не прагнуть укорінюватися (утвір корінців може затягтися до 1 року й більша частина черешків пропадає).

Розмноження мандаринів методом повітряних відведень дає коріння майже в 100% випадків. Вибирають гілку з добре розвиненими в усі сторони бічними пагонами з тими розрахунками, щоб після приймання відразу ж мати правильно сформоване деревце. На гілочці по колу очищають кору шириною 1 см. Зріз обкладають вологим мохами, зверху прикривають плівкою й фіксують рафією або дротом (можна обмотку закріпити обрізаною пластиковою пляшкою). Через 2-3 місяця крізь мохи пробивається коріння. Черешок зрізують нижче кореня і саджають нову рослину в горщик 10-12 см.

Щоб прискорити початок плодоносіння й одержати плоди більш високої якості, звичайно здійснюють щеплення. Бруньку-Вічок (щиток) для щеплення беруть із середньої частини черешка плодоносного дерева, де вони краще сформовані. Зрізку вічка потрібно робити чистим і гострим ножем. Зрізаний щиток з ножа швидко й акуратно вставляють у Т-видний розріз кори на підщепі. Після того як щиток вставлений, місце щеплення обв’язують рафією або ізоляційною стрічкою. Коли брунька приживеться ( через 2-3 тижні), пов’язку послабляють, а ще через 2-3 тижні підщепу зрізують вище (на 2-3 мм) місця щеплення. Рани замазують садовим варом або олійною фарбою.

Отримані від посіву насінь рослини менш примхливі й вимогливі. Але починають плодоносити набагато пізніше своїх побратимів, отриманих вегетативним розмноженням.

Шкідники

На мандаринових деревцях при недостатньому догляді можуть зустрічатися попелиця, щитівки, тріпси, при низькій вологості повітря – павутинні кліщі. Важливо не допустити масового розвитку цих паразитів. Необхідно регулярно оглядати рослину, обидві сторони листків. Для профілактики частіше мити рослину під душем.

Якщо павутинний кліщ або попелиця сильно не поширилися, їх можна вилучити сильним струменем води. Знищити попелицю й кліща допоможе 3-4 кратне обприскування рослини розчином харчової солі (80 г на 1 л теплої води). Якщо рослина ушкоджена сильно, вилучте ушкоджені листки й обробіть рослину актеліком.

Щитівок, трипсів і їх личинок можна зняти за допомогою тампона змоченим пивом, мильною водою або настоєм часнику. При сильному зараженні позбуваються від паразитів обробкою відповідними препаратами: актеліком або карбофосом (15 крапель на 1 л води).

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s

%d такие блоггеры, как: